Перші людські поселення на території Албанії датуються добою середнього палеоліту. Неолітичні стоянки представлені печерами. Ці жителі займалися в основному полюванням. Судячи з залишків кераміки місцеві племена належали до балкано-анатолійського культурного комплексу.
В епоху бронзи тут було поширеним скотарство і підсічно-вогневе землеробство. Населяли албанські землі в той час скоріш за все пеласги — догрецьке населення півдня Балкан. Пеласгів відносять до індоєвропейської мовної сім’ї.
В другій половині ІІ тисячоліття до н.е. відбулася консолідація таких племінних груп як іллірійці. Найшвидше розвивалися приморські території. Виникла соціальна і майнова диференціація серед населення. Розвивалось землеробство і скотарство.
Мала вплив на ці землі велика грецька колонізація. Тут виникли такі міста як Бутрот (737р. до н.е.), Епідамн (627р. до н.е.), Аполлонія (588р. до н.е.). Бутрот і Аполлонія були важливими торговими центрами аж до кінця античності, коли вони були зруйновані. Епідамн римляни перейменували на Діррахій і він був важливим портом. Пізніше він став зватися Дуррес і продовжив зберігати своє значення як порт.
Грецький вплив був великим, що в іллірійських містах також почалося організовуватися життя за еллінським зразком. Такими містами були Амантія, Бюліс, Фойніке.
В IV-IIст. до н.е. культура іллірійців перебувала на високому рівні. Знаряддя праці тепер були залізні. Оброблялось також золото і срібло. Сільськогосподарська продукція йшла на експорт. З’явилися і нові міста — Скодра (Шкодер), Дамастіон, Антипатрея (Берат), Антигонея та ін.. Велася торгівля з грецьким світом. Пантеон іллірійських богів злився з грецьким.
На поч. IVст. до н.е. відбулося об’єднання південно-східних іллірійських племен енкелеїв. Це плем’я довго воювало з македонцями. В першій половині ІІІ ст. до н.е. ця держава впала під натиском кельтів. Також в IVст. до н.е. виникла держава в племені таулантів на півдні Іллірії. Деякий час вони контролювали навіть грецькі колонії, але згодом їх розгромив Епір. Також свої державні утворення мали аманти і бюліни. Але найбільшої могутності досяг Епір. Пік його могутності припав на ІІІ ст. до н.е. Західніше проживали ардіани, які створили свою державу. Ардіани проводили активну експансію доки не зіткнулися з римлянами.
Всі іллірійські племена в підсумку були завойовані Римом в ІІІ-І ст. до н.е. Октавіан Август створив тут провінцію Далмація. За Римської імперії через Албанію проходили важливі торгові шляхи, як морські так і сухопутні. На цих землях створювалися військові табори, одним з яких був Скампа (Ельбасан), що виросте в місто.
В 395р. албанські землі ввійшли до Візантії як провінції Пребаліда, Новий Епір і Старий Епір.
Немає коментарів:
Дописати коментар