Роковини тріумфу зебілізму в Україні...

Прийшли мені спогади з 2019 року:

Написано було після виборів, коли в зебілів ще тривала ейфорія. Рік пройшов, а слова актуальності не втратили. Ось допис повністю:

В опозицію так в опозицію.

1) "Поважати вибір". Уявіть, що людина свідомо порушила правила і зчинила ДТП, вбивши людину. Чи можна знайти обставини, які б її виправдали? Наприклад, що був поганий настрій, не виспався, задумався... Людина зробила свідомий вибір і має нести за це відповідальність. А якщо вона ще й прийняла алкоголь чи наркотики? Це пом'якшувальні обставини чи обтяжуючі? Якщо людина безвідповідально голосує за "ніщо" із купою зашкварів за спиною? Я маю поважати її вибір, виправдовувати її, приєднуватися до неї. "73% зробили наїзд в нетверезому стані - приєднуйся"?

Дехто пише, що люди не винні, бо до них застосували маніпулятивну технологію. То це помягшувальні обставини чи обтяжуючі? Людина, яка не здатна опиратися технології, не може бути авторитетом щодо вибору. Я б таких взагалі позбавляв права обирати. Чому я повинен із ними погоджуватися?

2) "Не розколювати країну - ми один народ". Я вже десь чув про один народ. Той "один народ", що окупував частину моєї країни і вбив тисячі співгромадян. Ми лише одне населення. Я не можу вважати своїм народом колаборантів, совків і зажерливих хапуг, які ненавидять мою державу і аж пищать її знищити. Мене не цікавить скільки їх там відсотків. Вони зробили вибір проти держави, а я зробив вибір за. І я ніколи не визнаю чиєї б то було правоти, тільки тому що їх більше.

3) "Не можна фіксуватися на "25", бо це відштовхуватиме більшість і не дозволятиме розширювати електоральну базу". Я вчора бачив, як більшість політиків вилизували виборцям Зеленського, бо ці політичні флюгери орієнтовані на одне - набрати більше прихильників. Ці вибори показали, що більшість абсолютно не думаюча, яку розвести, як два пальці асфальтом. Тому, по перше, коли "проект Зе" зіткнеться із реальністю, то із 72% залишиться 20-30% фанатиків, решта ніколи в житті не визнають, що так голосували, а швиденько поодягають на аватарки наліпки "25%". Для цього потрібно лише продемонструвати що бути в "русі 25" це круто. По друге, більшість нестійка до маніпуляцій, тому не важливо, що ти подаєш, важливо як. Тому вони голосуватимуть відповідно до технологій маніпуляцій. "25" ті, що ведуть, це знак групування своїх. "75" ті, кого водять, як ними зманіпулюють так і голосуватимуть. Тому "25" могло б налаштувати проти себе думаючих, а там таких немає. Там, як їх налаштують, так вони і думатимуть. Можна було написати "ми здаємося на милість переможця і просимо на колінах вибачення", але ефект був би такий само.

4) Немає, не було і не буде політика Зеленського. Перестаньте аналізувати те, чого немає. Є актор найнятий виконувати роль. Причому актор низької проби із нікудишніми людськими якостями. Є політик Коломойський, який керує оцим балаганом. А Зеленський і уся його команда взагалі нічого не вирішують, лише пускають голосні пуки. Вони навіть не актори - це частина декорації. А драма розкручується навколо трьох гравців Коломойський, Путін і українські клани. Не важливо, що говорять найняті обізянки, важливо про що мовчить Коломойський, Путін і вожді олігархічних кланів.

5) Як взаємодіяти із більшістю. Я не сприймаю ні їхньої системи цінностей, ні економічних, ні політичних програм заявлених гравців. Чи повинен я їм підігрувати заради збереження країни? Заради збереження країни так, але вони цього не планують. За декораціями про державу і напрямки її руху знаходяться прості інтереси Коломойського, Путіна і кланів. І ці інтереси не збігаються ні з державними, ні з моїми. Я не завдаватиму навмисне шкоди державі. Я робитиму усе на користь державі, окрім тих місць, де моя робота капатиме на млин "досягнень команди Зеленського". Я в опозиції. Моя задача ловити моменти і тикати в них носом "переможців" Інакше, усе що вони робитимуть, мої дії легатимізують. Легітимізувати Коломойського, Путіна і українські олігархічні клани мені не хочеться.

П'ять років ми "25" тягнули на собі країну. Тепер їх 75% і нехай тепер вони тепер зроблять те що й ми. У них має вийти у тричі легше або у тричі більше. А ми подивимося. Якщо дитина розкидала іграшки і ризикує перечепитися та розбити носа, тупо весь час прибирати іграшки замість неї, нехай це зробить сама, бо так і залишиться безвідповідальним інфантілом. Щодо громадян: не справляються - геть від керма.

Ну от, що із сказаного виявилося невірним. Де всі ті колаборанти, совки, москвофіли та корисні ідіоти, які в минулому році ледь не на лоба клеїли собі наліпку "Зе"? Більшість з них зараз типу "внє палітікі". Залишилися лише ті самі зелені фанатики, які навіть в ті часи, коли в Україні настане колапс, кричатимуть "Зелєнін такой маладой". 

А що ж змінилося за цей рік? Що натворили всі ці клоуни, весільні фотографи, ґвалтівники, шахраї, "антикорупціонери", "анал-табу" та інші, хто звуть себе "слуги урода"? А ось що:

Ну як, задоволені?