Походження румун. Виникнення князівств Валахії і Молдавії у ХІІІ- ХІV ст.

Походження румунів — це дискусійне питання, оскільки існують дві теорії їх походження: автохтонна і міграційна.

Прибічники міграційної версії вважають, що місцеве гето-дакійське населення було винищене Траяном і провінція була заселена римськими колоністами. Під тиском варварів в ІІІ ст. римляни евакуювали їх в сусідню Мезію. Там сформувалася східнороманська спільність, яка під тиском Другого Болгарського царства знову перейшла на лівий берег Дунаю в XII-XIIIст.. Підтвердженням цього використовують те, що в письмових джерелах до XIIIст. Згадок про романське населення на північ від Дунаю. Також наводять ідентичність східнороманських мов по обидва береги Дунаю.

Прибічники автохтонної теорії говорять про непереривність (континуїтет) проживання тут романізованого гето-дакійського населення. Відсутність письмових згадок пояснюється тим, що в часи переселень різних народів автохтони проживали в горах і не привертали до себе уваги.

Проміжною є теорія про те, що частина романізованого населення після евакуації тут залишилась і продовжила жити тут. Потім, в VII або в XII-XIIIст. Вони поповнилися новими романськими переселенцями з-за Дунаю. Археологічні дані підтверджують проживання романізованого населення тут після припинення римського панування. Мали вплив на етногенез і слов’яни. Їх взаємодія мала різний характер залежно від регіону. На північ від Дунаю стали переважати романи, яких поповнили переселенці з правого берега Дунаю, а на півдні стало переважати слов’яни. Слов’яни також вплинули на формування мови, оскільки в румунській мові є багато запозичень.

Виникнення князівства Валахія

В XII-XIIIст. відбувається заселення рівнинних територій на лівому березі Дунаю. Цей процес проходив довго через те, що тут проживали половці, а з середини XIIIст. ці території опинились під контролем Золотої Орди. Після ослаблення монгольського впливу заселення продовжилось. Починають виникати невеликі державні утворення — кнезати.

В боротьбі з болгарами і ординцями Угорщина поступово здобула вплив на ці території. Угорці почали проводити колонізацію цих земель. В 1300р. центром угорського намісника стало місто Кимпулунг. Через деякий час починає формуватися Волоське князівство, яке очолив воєвода Басараб. Скориставшись вдалою міжнародною обстановкою Басараб об’єднав кнезати, встановив відносини з Золотою Ордою. Але його посилення привело до зіткнення з Угорщиною. Король Карл Роберт в 1330р. вирушив в похід, але під Посадом був розбитий. Ця перемога зміцнила владу Басараба. В 1344р. Лайош І затвердив його воєводою Валахії на правах васала і передав йому Кимпулунг.

Його наступник Ніколае Александру (1352-1364) розширив межі князівства. В 1359р. Валахія отримала свою власну митрополію. Владислав Вайку (1364-1377) продовжив зміцнення князівства. Але це не влаштувало Угорщину і у війні з нею Владислав загинув. Його наступники Раду І (1377-1383) і Дан І (1383-1386) продовжили боротьбу, але безуспішно — Валахія залишилась угорським васалом.

Створення князівства Молдавія

В результаті перемог Угорщини над татарами Східне Прикарпаття опинилося в складі королівства. Цими землями управляли намісники. Місцеве населення було незадоволене політикою угорців і коли почалося повстання в Марамуреші то Східне Прикарпаття підтримало його. Очолив повстання воєвода Богдан. В 1359р. він переселився з Марамуреша на схід і витіснив звідти угорського намісника Балка і проугорську знать. Розгромити Богдана угорцям не вдалося. Він скоро об’єднав все Східне Прикарпаття і в 1365р. домігся визнання незалежності. 

В Молдавії виникла сильна влада господаря. Князі діяли в напрямку централізації держави, спираючись на військово-служилий стан, який теж був зацікавлений у зміцнення князівської влади. Міста підтримували боротьбу з великими феодалами.

В 1387р. господар Петро І Мушат (1374-1392), засновник династії Мушатинів, визнав себе васалом Польського королівства. На ціле століття Молдавія стане польським васалом. 

Консолідація Молдовського князівства відбулася за воєводи Романа, який правив тут в 1392-1394рр. Він зміг розширити територію за рахунок колишніх золотоординських земель. Господарю Александру Доброму (1400-1432) вдалося забезпечити стабільність в державі. Він завоював порт Кілія. Правління виявилося відносно мирним. Але після його смерті почалася анархія в державі, яка тривала до 1457р. і за цей час змінилося 15 господарів.