Т чи Ф — що правильніше?

Зараз, у зв’язку із можливими змінами в українському правописі, можна зустріти чимало істерик з цього приводу. А одним з найбільших приводів для суперечок є те, що на думку тих, хто галасує з цього приводу, є хибна думка, що в нас хочуть виключити букву «Ф» з алфавіту. По-перше, цього ніхто не збирався робити. По-друге, зміна в написанні окремих слів повністю логічна. Розберемо все це детальніше.

Вся суть в одній літері з давньогрецького алфавіту. Ось вона – θ. Називається вона «тета» (θητα – theta). В стародавні часи вона читалася, як міжзубна «с», так як в англійській мові th. Коли римляни познайомилися з давньогрецькою мовою, то зрозуміли, що не всі звуки вони зможуть передати латинською мовою. Тому вони стали шукати замінники. Тому літера θ стала записуватися як th і читалася як «т». Кілька прикладів: Αθος – Athos, Κόρινθος – Corinthus, Αθηναι – Athenae, μυθος – mythos. Так виникло правило передавати ту букву як «т», що перейшло до інших європейських мов.

Але ж звідки тоді взялося все це «ф»? Причиною цього стали зміни у вимові літер у грецькому алфавіті в часи середньовіччя. Так β тепер стала читатися як «в», а не «б», η – як «і», а не «е». Ну а θ, як можна зрозуміти, стали читати як «ф». Це при тому, що стара літера φ (в латинській її записували як ph) зберегла свою вимову, таким чином звук «ф» стали передавати дві літери. А через Візантію дійшло все це до нас.

Втім, західноєвропейські впливи в Україні дали своє. Тому в працях столітньої давнини можна зустріти написання слів через «т»: патос, Атени, аритметика та ін. Це збереглося в середовищі української діаспори. В самій же Україні більшовики почали підлаштування української мови під московитську з ідеологічних причин. Ось так і нав’язали нам літеру «ф», де мали б говорити «т».

Ось чому зміни до правопису – це не забаганки окремих людей, а нормальне прагнення виправити помилки минулого. Тому не варто робити неправильних висновків, не розібравшись в чому суть цієї справи.