Поеми Гомера як джерело з історії Стародавньої Греції

Важливе значення для дослідження історії Греції періоду Троянської війни мають дві відомі поеми — «Іліада» і «Одіссея». Вважається, що вони були створені Гомером в VIIIст. до н.е. Однак даний факт давно є предметом дискусій вчених. Ще з Vст. до н.е. виникали дискусії з приводу авторства Гомера [3, 155]. Взагалі є нерозв’язаним питання чи існував він взагалі, чи написав він обидві поеми та ін. Самі ж поеми довгий час існували в усній формі і були записані в Афінах за правління тирана Пісістрата (560-527рр. до н.е.). Остаточного вигляду вони набули в Александрії Єгипетській в IIIст. до н.е., коли їх поділили на 24 пісні (за кількістю літер в грецькому алфавіті).

Нам не відомо нічого достеменно про життя Гомера, коли і де він жив, а також коли були створені «Іліада» і «Одіссея». Геродот, який жив в Vст. до н.е. говорив, що Гомер жив за 400 років до його, тобто на кілька століть пізніше, ніж відбулася Троянська війна. Як доказ того, що поеми були складені набагато пізніше за описувані події, можна навести те, що всі описувані події обросли різними міфами — героям приписується надлюдська сила, боги активно втручаються в справи людей — для всього цього необхідне не одне століття [5, 67-68]. Щодо міста, звідки він походив, точаться дискусії. Іноді наводяться 7 міст: Смірна, Колофон, Хіос, Пілос, Аргос, Ітака, Афіни, однак це лише припущення [5, 68].

Багато нам може розповісти мова, на якій ці поеми були складені. Як відомо, єдина давньогрецька мова койне (κοινη - «спільна») сформувалася лише в IIIст. до н.е. [4, 6] А до цього періоду існувало три основні діалекти, названі за племенами, що заселяли Грецію — дорійський, іонійський й еолійський. Звісно цей поділ є умовним, оскільки в кожному з цих діалектів існували окремі підгрупи, наприклад: з іонійського виділився аттичний діалект, який деякий час використовувався як літературна мова [4,5]. Обидві поеми були складені на давньоіонійському діалекті, який існував в добу архаїки[5, 68]. Правда в мові, якою були складені поеми є домішки з інших діалектів, тому виділяють окремий  «гомерівський» або «епічний» діалект [4, 354].

Гомерівський діалект, в порівнянні з іншими, зокрема з аттичним, виглядає дуже архаїчним. Окремі слова тут можуть записуватися не так як це було усталено пізніше [4, 354-355].  Також можна прослідкувати в окремих словах сліди дигамми — літери давньогрецького алфавіту, яка позначала звук схожий на w і зникла в іонійському діалекті у VIIIст. до н.е. Пізніше, при записуванні поем цю літеру не писали, а слова записувалися без неї, хоча різні факти говорять про її початкову присутність [4, 356-357]. Таким чином з вищесказаного можна сказати, що «Іліада» і «Одіссея» були написані в давній період.

Яку інформацію нам надають ці поеми? Тут міститься багато інформації з різних сфер життєдіяльності. Обидві поеми детально показують нам життя тієї епохи. Тут нам треба дещо уточнити про сюжети цих творів. Так «Іліада» головною темою має проблему відносин між людьми, а не Троянську війну, про що нам говорять такі рядки:

Гнів оспівай, богине, Ахілла, сина Пелея,

Пагубний гнів, що лиха багато ахеям накоїв:

Душі славетних героїв навіки послав до Аїду

Темного, їх же самих він хижим лишив на поталу

Псам і птахам. Так Зевсова воля над ними чинилась

Ще відтоді, як у зваді лихій розійшлись ворогами

Син Атреїв, володар мужів, і Ахілл богосвітлий. [1, I, 1-7]

Таким чином нам поема розповідає про невеликий епізод з історії Троянської війни, коли була сварка Ахілла з Агамемноном.[3, 147] Загалом всі події поеми займають 51 день. Подібна ситуація і з «Одіссеєю»: нам розповідається про те, як Одіссей повернувся на Ітаку з острова німфи Каліпсо, при цьому стисло наводяться його спогади про окремі епізоди десятирічної мандрівки. Загалом можна сказати, що жодна з цих поем не мають чіткого початку і логічного завершення. [5, 57] Поеми завершуються на окремому епізоді і не розповідають про те чим все це завершиться. Правда, варто зазначити, що в кожній з поем робляться різні провіщення майбутнього окремих героїв, зокрема Гектор говорить Ахіллу про те як він загине [1, XX, 356-360] або передбачення про долю Одіссея:

Знову, доладне узявши весло, йди по світу блукати,

Поки людей не зустрінеш таких, що ні моря не знають,

Ні, споживаючи їжу, приправити й сіллю не вміють,

Ні кораблів ще ніколи не бачили пурпурощоких,

Ані тих весел доладних, що крила судну заміняють.[2, XI, 121-125]

Тобто пригоди Одіссея після повернення додому не завершаться. Про подальшу долю героїв відомо з давньогрецьких міфів. Нам невідомо достеменно, але можна припустити, що могли бути ще епічні поеми про Троянську війну або ж про інших легендарних героїв. Відомо, що через кілька століть після Гомера були складені поеми, які доповнювали троянський цикл. Зокрема це: «Кіпрії», «Мала Іліада», «Зруйнування Іліона», «Повернення». Але жоден з цих творів не зберігся.

Однак навіть з двох поем Гомера можна багато дізнатись про давньогрецьке суспільство в кінці мікенської епохи. Звісно тут треба враховувати той факт, що між створенням епосу і згадуваними подіями минуло півтисячоліття і дещо з того що було могло втратитись. Загалом можна сказати, що відбулося певне змішання реалій пізньої мікенської епохи і доби, яку називають грецькі темні віки». Ми можемо побачити в поемах суспільство, в якому ще не сильно проявилась майнова і соціальна диференціація. Царі в поемах не мають безмежної влади над своїми підданими, однак аристократія на той час суттєво обмежила функції народних зборів [1, І, 200-277]. Згадуються в поемах різні ремесла, велика роль відводиться сільському господарству, навіть битва порівнюється зі збиранням урожаю. Опис щита Ахілла [1,XVIII] дає нам можливість побачити тодішнє повсякденне життя, бо на щиті Гефест зобразив чимало сцен. Найчастіше з металів Гомер згадує мідь (χαλκός), з цим металом пов’зані багато епітетів: «міднозбройні», «міднохітонні», «міднокутні» та ін. Очевидно тут малася на увазі бронза, а згаданим словом позначалися обидва метали.[5, 119-120] Залізо (σίδηρος) також згадується, але в той час з його не робили багато знарядь, часто воно використовувалося для сплати за певні товари, тобто прирівнювалося до предметів розкоші. Торгівля вже існувала, але в формі обміну одних товарів на інші, оскільки грошей в той час ще не існувало.

Таким чином, з усього вищесказаного можна зробити висновок, що поеми Гомера можна використовувати як історичне джерело, якщо враховувати певні обставини. Ці поеми також є видатними пам’ятками літератури, власне з них можна починати європейську літературу. В цих творах події перемішані з міфами. Слід відокремлювати міфи від реальності задля того, щоб можна було знайти нові дані з давньогрецької історії. Попри вся суперечливість щодо авторства і часу виникнення «Іліада» і «Одіссея» є важливими джерелами з того періоду давньогрецької історії і можуть багато чого розповісти, якщо вміти правильно їх вивчати.

Джерела і література

1.     Гомер. Іліада./пер. з давньогр. Бориса Тена. - Харків: Фоліо, 2006. - 416с.

2.     Гомер. Одіссея./пер. з давньогр. Бориса Тена. - Харків: Фоліо, 2001. - 547с.

3.     Белох Ю. Греческая история: в 2 т. Т.1: Кончая софистическим движением и Пелопоннесской войной./ Юлиус Белох; пер с нем. М.О.Гершензона; Гос. публ. ист. б-ка России. - М., 2009. - 512с.

4.     Соболевский С.И. Древнегреческий язык. - СПб., 2000. - 615с.

5.    Флоренсов Н.А. Троянская война и поэмы Гомера. - М.:Наука, 1991. – 144с.

6.   Фор П. Повседневная жизнь Греции во времена Троянской войны./ пер. с фр. М.В. Мальковой. - М., 2004. – 263с.