вівторок, 5 лютого 2019 р.

Україна перед Хмельниччиною


Трохи передісторії Хмельниччини. Часто згадують про те, як польський король готував війну проти Османів, але це було скасовано. Внаслідок цього козацтво повернулося проти Речі Посполитої. Про це буде тут детальніше.

За кілька років перед повстанням 1648 р. король Речі Посполитої Владислав IV планував війну з Османською імперією. Це мало б значно допомогти українському козацтву, оскільки його роль у цій війні була б значною. 

Як відомо, з 1489 р. між королями польськими і османськими султанами був мирний договір, який постійно продовжувався. Війна була в 1620-1622 рр., але після неї цей договір знову продовжився. 

В 1644р. було зупинено виплату «споминків» кримському хану. Це мало спровокувати його до вторгнення, що в свою чергу розпочало війну. Коронна армія мала відбити напад, а магнатські армії разом з козаками – переслідувати ворога на територію ханства. Внаслідок цього, Османська імперія мусила б втрутитися. 

Але для реалізації цих планів потрібна була згода Сейму. Владислав IV став задобрювати впливових магнатів. Активно пропагував цю ідею коронний гетьман Станіслав Конецпольський. Але на початку 1646 р. він помер, позбавивши весь план активної підтримки. Щоб не переривати початі при Конецпольському переговори з козаками, в Україну послали Ієроніма Радзейовського для переговорів із старшиною. В квітні 1646 р. до Варшави вже прибули козацькі делегати. Це були осавули Іван Барабаш, Ілля Караїмович, полковий осавул Максим Нестеренко й чигиринський сотник Богдан Хмельницький. Йшлося про морський похід козаків, на який виділялися гроші. Решта деталей переговорів маловідомі, але могло йтися про додаткові права для козацтва за участь у війні. 

Але відносини із шляхтою у короля йшли не так добре. В липні 1646 р. на таємній нараді з сенатом Владислав IV запевняв всіх, що не планував порушувати закони Речі Посполитої. В його був один козир – вакантна посада коронного гетьмана. Ним у вересні 1646 р. був призначений Микола Потоцький. Втім, ідея війни з Османами на Сеймі в жовтні 1646 р. не знайшла підтримки. 

В серпні 1647 р. канцлер Єжи Оссолінський несподівано здійснив візит до України. Про цю поїздку відомостей також небагато. Але логічно припустити, що було необхідно зберегти порозуміння з козаками. 

Восени 1647 р. на Дике Поле здійснили походи Ярема Вишневецький і Олександр Конецпольський. Обидва діяли окремо: Вишневецький дійшов до Перекопа, а Конецпольський – до Очакова. Втім, реальних результатів ці рейди не дали. Правда це був чудовий аргумент для Богдана Хмельницького на переговорах з кримським ханом про союз. Також він використав королівські листи посольства 1646 р., які Хмельницькому вдалося викрасти в І.Барабаша. Через конфлікт між чигиринським сотником і одним польським шляхтичем невдовзі спалахне війна, яка змінить історію України і те тільки.

Немає коментарів:

Дописати коментар