Доволі часто натрапляю я на ось такі публікації 👇
Стара добра байка про те, як "героїчний князь-козак розгромив єврейський Хазарський каганат". Дана подія обросла товстим шаром домислів від тих, хто з цієї події робить цілий культ. Для антисемітів це прямо як день "пабєдобєсія" для вати. Так чому ж таке відбувається?
Почнімо з того, що в уяві більшості, хазар = єврей (що не вірно, але про це буде трохи далі). Тому, на думку таких, розгром їх каганату ― це перемога слов'ян над "сіоністами". Звідки взагалі виникла дата 3 липня 964 року? В джерелах точних даних про всі ті події ви мало знайдете. Так, є згадки про те, що війна але, але конкретного мало. Але з 2005 року на Московії неоязичники та націоналісти відзначили цю дату вперше. А потім через різні промосковські організації ця дата стала популяризуватися і в Україні. Та найсмішніше те, що деякі українські націоналісти радо підхопили це і теж стали відмічати. Ну і ну...
Давайте розберемося з окремими фактами. Для початку варто знати, що таке Хозарський каганат. Відомо, що хазари проживали спочатку на території сучасного Даґестану в передгір'ях Кавказу. Приблизно в 560-х роках цей народ увійшов до складу Тюркського каганату ― величезної кочової імперії. Ось карта👇
Завдяки інтригам китайців ця держава близько 600 року розпалася на Східний і Західний каганати. Ось власне Західний Тюркський каганат (600 - 659 рр.) 👇
Хазари, як бачите, були під владою цієї держави. Втім, як показує історія, кочові імперії довго не існували, тому і цей каганат розпався. От в таких умовах виникає Хазарський каганат близько 650 року.
Вже в 654 році їм довелося зіткнутися з новою загрозою з Близького Сходу ― Арабським халіфатом. Війна на Закавказзі розтягнулася на багато десятиліть. 6-9 грудня 730 року хозари біля міста Ардебіль завдають халіфату великої поразки. У відповідь араби, яких очолив Мерван ібн Мухаммед, в 737 році вторглися в хазарські володіння. Армія халіфату дійшла до Волги задавши каганату поразки. Після цього Мерван відступив. Цей похід примусив хозар перенести свою столицю з Семендера в Даґестані до міста Ітіль на Волзі. Протистояння надовго припиняється. Варто згадати, що ці війни допомогли відтягнути на себе немалі сили арабів, що допомогло Візантії вистояти під їх натиском.
Осівши на Волзі і Дону хазари беруть під контроль важливі торгові шляхи. Ось схема 👇
Як ми бачимо, в їх руках були маршрути з півночі на Близький Схід, а також північна гілка Великого шовкового шляху. Це сприяло розвитку їх каганату. До речі, Русь почала формуватися завдяки тому, що через Східну Європу пролягли важливі торгові шляхи. Важко сказати, коли б східні слов'яни дійшли до розбудови власних держав без цього фактору.
Втім, ми вже занадто відхилилися від основної нашої теми. Перейдемо до популярного аргументу тих, хто святкує перемогу Святослава ― юдаїзму в Хазарії. На території каганату проживали єврейські громади. Транзитна торгівля значно зміцнила їх становище. Вважається, що на початку IX століття Обадія здійснив реформу в державі ― влада кагана стала символічною, а повноваження отримав бек. В державі відбулися міжусобиці через релігію. Щодо масового розповсюдження релігії юдаїзму серед населення, то археологічних підтверджень масовості цього явища не виявлено. Скоріш за все він був поширений серед еліти.
І нарешті ми підійшли до самого протистояння слов'янських племен і Хазарського каганату. Що говорять ті, хто святкують 3 липня перемогу? За їх словами, князь Святослав "знищив хижацьку державу, яка віками гнобила бідних слов'ян". Давайте розбиратися. Так, каганат жив за рахунок посередницької торгівлі. Так, обкладав народи даниною. З приводу підлеглості східних слов'ян каганату ― дискусійне питання. Але тут постає цікаве запитання: а чим була сама Русь? Напевно, в уявленнях прибічників мітів про Святослава це була "звичайна землеробська держава, на яку замахнулися юдаїсти прокляті". Мушу всіх засмутити ― все було не так. Русь теж живилася із торгових маршрутів. А в якості данини збирала шкури тварин, мед і віск. Сільськогосподарської продукції серед переліку данини щось не видно. Князі їздили на полюддя за даниною ― такий собі варіант рекету. Один з тих князів на цьому прогорів, до речі, Ігорем його звали. А походи на Чорне і Каспійське моря ― це що, дружні візити? Ні, це звичайні грабіжницькі набіги на більш розвинені території, де було чим поживитися. То що ж у нас виходить: Русь теж поводилася по-хижацьки у відношенні до своїх підданих або сусідніх народів, але святкувальники розгрому Хазарії це не вважають поганим явищем.
На основі всього вищесказаного можемо робити висновки. Понад тисячоліття тому дві держави, які були торговими суперниками, вели війни за торгові шляхи і здобич. Не так вже й незвично на ті часи. Нічого особистого, просто гроші. Але в сучасну епоху в те протистояння домішали релігійні мотиви, ксенофобію і купу патосу. Ось так і створили за поребриком легенду про "переможця юдеїв" Святослава. Ну біс з тим, що твориться в сусідній державі ― нам то це для чого?
Взагалі, які були наслідки тієї перемоги? Чи стало межиріччя Волги і Дону володінням Русі? ― Ні не стало, воно перетворилося на прохідний двір для різних кочовиків, з якими руські князі боротимуться наступні століття. Остання перешкода на їх шляху була знищена Святославом. Останній, до речі, невдовзі поплатиться своєю головою печенігам, яким він так спростив життя. А за печенігами прийдуть торки і половці, з якими руським князям доведеться дуже довго воювати. От такі наслідки в перспективі.
Можете тепер подумати над тим, що святкується деякими 3 липня.
Немає коментарів:
Дописати коментар