Антибільшовицьке повстання в Україні навесні 1919 року

Цей блог є продовженням попереднього. Там йшлося про отамана Зеленого і як розійшлися його шляхи з Директорією.

http://eugene-shpargalo-articles.blogspot.com/2017/04/1918.html

Україна в першій половині 1919 року

Більшу частину України на той час окупували більшовики. Народ швидко зрозумів, кого він "дочекався". "Червоні визволителі" швидко показали свою підлу натуру. Зелений провів нараду з іншими отаманами. Це були: чорнобильський отаман Ілько Струк, полтавський І.Міхно, командир більшовицького полку Антон Богунський. Було домовлено, що до них приєднається васильківський отаман Овсій Гончар, а на Чернігівщині битиме окупантів Євген Ангел.

Ілько Струк

Євген Ангел

20 березня 1919 року почалося повстання. А Трипіллі зеленівці знищили більшовицьких агітаторів і продзагін. 25 березня на Васильківщині піднялись отамани Овсій Гончар і Марко Шляховий. Повстання почало ширитись по Київщині. В той же день Зелений розбив червоних під Обуховом. Таким чином території на південь від Києва були звільнені від більшовиків.

Отаман Зелений – Данило Терпило (в центрі) – з найближчими соратниками – сотником Дмитром Любименком (ліворуч) і гармашем Василем Дужановим

6 квітня 1919 року зеленівці заблокували Дніпро. Через два дні вони захопили пароплави "Козак" і "Барон Гінзбург". Більшовики послали "робочого з Донбасу" Федора Ніколаєнка проти повсталих. Він зі своїми чекістами був розбитий, а потім його разом з комісаром Фількенштейном розстріляли.

10 квітня в Києві почалося Куренівське повстання. В українську столицю рушили повстанці з різних околиць. Правобережна Київщина була звільнена, на лівому березі отаман Міхно взяв Баришівку, на Чернігівщині активізувався отаман Ангел. Київ фактично був оточений.

Повстанці зайняли Куренівку. На Печерській при стані висадилися зеленівці. Далі повсталі прорвалися в район сучасної Європейської площі, а через деякий час був зайнятий Хрещатик. На міській думі повісили український прапор. Бій тривав цілий день. Єврей Сорін повів чекістів на прорив. Але цей загін був оточений і багато катів було тоді знищено.

Китайці в червоній армії

Але невдовзі окупантам прийшла підмога - загони єврея Віхмана і китайця Лю Сі-Ляна. Близько 19 години повстанці через брак патронів відступили з Києва. Бої на околицях ще деякий час тривали. 12 квітня окупанти рушили на Трипілля, але похід завершився невдало, бо Зелений укріпився добре. Боротьба продовжувалася.

Залишалася ще одна проблема - непрості відносини між деякими отаманами. Так, в Кагарлику ще пам'ятали, як в кінці 1918 року він зробив туди набіг. Також не хотіли його слухати через конфлікт з Директорією. Отаманом в тих краях був Гейченко. Туди поїхав Марко Шляховий з Васильківщини для переговорів.

Марко Шляховий

Після переговорів з кагарличанами Шляховий поїзав в Стави, де був отаман Сава Дьяков. З ним було ще важче вести переговори, враховуючи їх конфлікт з Зеленим. І тим не менш було домовлено про спільні дії.

Сава Дьяков

25 квітня 1919 року в селі Германівка почав роботу селянський з'їзд. Зелений в цей час захищав Трипілля. Дискусії були жваві. Питання було в тому чи вони борються самостійно, чи разом з Директорією. За боротьбу проти всіх був Михайло Авдієнко. Але йому заперечив Марко Шляховий, який вважав, що треба об'єднуватись із українським урядом задля боротьби з окупантами.

В цей же час на Германівку напали більшовики. Їхні сили складалися із кримінальників, китайців і євреїв. Село було захоплене. Та 26 квітня Зелений із Трипілля зайшов їм в тил і ворог був розбитий. 30 квітня була відбита атака на Трипілля з боку Дніпра.

Сучасна карта тієї місцевості, де все відбувалось. Трипілля, Обухів, Васильків, Кагарлик, Ржищів, Германівка - все це можна побачити тут.

Втім, окупанти продовжували кидати нові сили. В травні на Трипілля із заходу, півночі і півдня, а також з боку Дніпра рушили великі більшовицькі сили. Вони становили 21 тисячу червоних. Отаман діяв партизанськими методами - нагадав на окремі більшовицькі загони і нищив їх. А все таки сили були нерівні - протягом 11-15 травня 1919 року впали Трипілля, Ржищів та інші села. Окупанти рапортували, що з Зеленим покінчено.

Але то був не кінець. Отаман переправився на лівий берег Дніпра, де об'єднався із силами Ангела. Разом вони рушили в рейд на Полтавщину. А Київщина невдовзі знову повстане...