Велике Князівство Литовське після смерті князя Ольгерда в 1377 р. на деякий час зупинило експансію на південь. В князівстві почалась боротьба за владу. Сину Ольгерда Ягайлу протистояв його двоюрідний брат Вітовт. Одночасно з цим Ягайло уклав у 1385 р. Кревську унію, завдяки якій став польським королем під іменем Владислав ІІ. З Вітовтом справа була вирішена в 1392 р., коли він був проголошений правителем ВКЛ від імені Владислава Ягайла, який відтепер мав перебувати в Польщі.
В цей же час Золота Орда теж мала достатньо проблем. В 1380 р. Мамая розбив Тохтамиш і став ханом. Однак невдовзі почалася війна з колишнім союзником Тохтамиша ― середньоазійським еміром Тимуром (1336 - 1405). Останній здійснив в 1391 р. похід на Волгу, в звичній для себе манері спустошуючи все на шляху. В 1395 р. Тимур із Закавказзя знову напав на Орду. Тохтамиш був розгромлений. Тимур почав повне розорення держави ворога. Він пройшовся Приазов'ям, спустошив Крим, потім дійшов до прикордонного з Московією міста Єлець, після чого повернув в Середню Азію. Це розорення остаточно підірвало сили Золотої Орди, від цього удару вона ніколи не відновиться. Фактично, це стало початком її кінця.
За ханський престол почалася знову боротьба. Тохтамиш в 1396 р. зміг закріпитися в Криму. Його суперники ― Тимур-Кутлук і Едигей напали на його і витіснили з Криму. Тохтамиш втік із своїми прибічниками до Києва. Там він уклав угоду з Вітовтом. За ВКЛ визнавалися землі, що були звільнені від ординців за Ольгерда, а також було обіцяно території між Дністром і Дніпром. В 1398 р. Вітовт і Тохтамиш вирушили в похід. Вони вступили до Криму і Солхатська тьма перейшла на їх бік. Далі рушили на Дон, після чого Вітовт повернувся назад.
В 1399 р. литовський князь зайняв передані Тохтамишем території між Дністром і Дніпром. Але в цей же час Тимур-Кутлук заволодів Кримом. Вітовт в липні 1399 р. разом Тохтамишем і союзниками вирушили в степ. 5 серпня об'єднані сили стали на річці Ворскла, яка булав той час кордоном ВКЛ. Туди невдовзі підійшов Тимур-Кутлук. Почалися переговори, в яких ординець затягував час до приходу Едигея. Коли підійшов останній, ситуація змінилася.
12 серпня 1399 р. відбулася битва на Ворсклі. Едигей атакував литовський табір, але успіху не мав. Після чого від вдав відступ, чим виманив ворога із укріпленої позиції. Тимур-Кутлук після цього став обходити з флангів. Тохтамиш в цей момент втік з поля бою. Армія ВКЛ була вщент розбита.
Ординці після перемоги підійшли до Києва, але взяти укріплене місто не змогли. Окремі їх чамбули дійшли аж до Луцька і завдали великих спустошень. Київ мусив заплатити великий викуп і ординське військо відступило.
Через поразку на Ворсклі ВКЛ втратило вихід до Чорного моря. Тепер Вітовт мав діяти обережніше у війні з Ордою. Також ця поразка мала вплив і на міжнародне становище князівства ― князь Вітовт знову змушений був визнати себе підлеглим Владислава Ягайла. На інших кордонах ВКЛ також стало неспокійно. Відновлення втраченого займе для князівства немало часу...
Немає коментарів:
Дописати коментар