Вчора помер президент США в 1989-1993 роках Джордж Герберт Вокер Буш-старший. Багато публікацій про його було. Але я вважаю, що варто згадати наступне:
Для зручності скопіюю текст сюди:
Моя особиста епітафія Дж.Бушу-ст.
Двоякі спогади про Дж.Буша-старшого. Пригадую, яким шоком для мене став його виступ з трибуни Верховної Ради літом 1991 року (1 серпня, за 23 дні до проголошення Незалежності), коли він заявив ошелешеним українцям, що проти розпаду СРСР і що потрібно сидіти в цій в'язниці народів, бо так вже влаштований світ.
«Американці не будуть підтримувати тих, хто прагне до незалежності для того, щоб змінити тиранію, нав'язувану здалеку, місцевим деспотизмом. Вони не будуть допомагати тим, хто заохочує самогубний націоналізм, що породжується на міжнаціональній ненависті ».
"Заява Дж.Буш-ст. у ВР України". (01.08.1991)
Саме тому не США першими визнали незалежність України. Щоб було зрозуміло, першою нас визнала Польща, 2 грудня, того ж дня другою визнала Канада і 3 грудня третьою була УГОРЩИНА, навіть тодішня Московія визнала Україну 5 грудня, а Буш та США визнали Україну аж 25 грудня !!! Буш-старший до останнього впирався визнавати Україну, США були 33 (!) країною світу, яка визнала незалежність України, після Ірану та Мексики.
Тому Буш-старший, явно не найкращий друг України, це швидше друг Московії, яку він тоді в 90-х врятував (на нашу голову) від голодної смерті та остаточного розпаду. Саме його "ножки Буша", дозволили московитам оклигати від страшного удару по їх "вЯличию" (розпад СРСР) і вже з 1992 року почати потроху вдиратись до колишніх радянських республік, Молдова, Грузія, Таджикистан... Все це творилось при адміністрації Дж.Буша-ст. і я не пригадую з його боку ні санкцій, ні навіть засудження цих подій. Тому сумувати я за Дж.Бушем-ст. не буду, розпад СРСР відбувся не завдяки, а ПРОТИ його бажання.
Так гарно сказано, що мені й додати нічого.
Немає коментарів:
Дописати коментар