Нещодавно я опублікував відео із теми "Ассирія" для учнів. І прийшла мені ідея створити текстову версію. Можливо, комусь і почитати захочеться.
Зрештою, Ашшур здобув самостійність і почав розширювати свої володіння. Наприкінці ХІХ - на початку XVIII ст. до н.е. в Ассирії правив Шамші-Адад І, який зміг захопити всю Північну Месопотамію. Навіть Вавилон деякий час йому платив данину. Але згодом Вавилонія почне ставати могутнішою за правління царя Хаммурапі (1792-1750 рр. до н.е.) і після смерті Шамші-Адада Ашшур потрапив під владу вавилонян.
Але в ХІ ст. до н.е. Близький Схід охопила нова хвиля міграції. Племена арамеїв почали розселятися по всьому регіону. На деякий час розвиток Ассирії зупиниться.
У X-VIII ст. до н.е. Ассирія веле з перемінним успіхом війну з державою Урарту. Ця держава знаходилася північніше, у Вірменському нагір'ї. На деякий час урарти змогли отримати перевагу в протистоянні. Їм вдалося оточити Ассирію з трьох сторін.
Але все змінилося, коли царем Ассирії був Тіґлатпаласар ІІІ (745-727 рр. до н.е.). Він провів ряд реформи, які змінили все на користь ассирійців. Це було:
- Створення на додачу до ополчення постійної професійної армії, солдати якої стали отримувати платню за службу
- Армія була поділена за родами: піхота, колісниці, лучники. В ассирійців була вперше створена справжня кіннота.
- Армія була озброєна залізною зброєю.
- Були створені допоміжні частини, які будували мости, укріплені табори, спеціальні машини для облоги міст.
Завдяки таким змінам Ассирія стала переважати сусідні народи. Тому Тіґлатпаласар ІІІ завдав удару по Урарту і здобув перемогу. Коли головний суперник був ослаблений, настала черга інших народів.
Тепер по відношенню до завойованих народів стала проводитися інша політика. Якщо раніше ассирійці влаштовували різанини, а над вцілілими ставили лояльного правителя, то Тіґлатпаласар ІІІ кардинально це змінив. Завойовані народи переселялися в інші регіони держави, а на їх місце селилися інші народи. Таким перемішуванням населення ослаблювали опір завойованих. Частину полонених залучали до служби у війську. Також на завойованих землях не саджали залежних правителів з місцевих, а назначали намісника з Ассирії, який і управляв цією провінцією.
Таким чином, Ассирія стала першою справжньою імперією. Бо, на відміну від попередніх великих держав, які по-суті були просто конгломератом залежних від окремої держави територій, ассирійці стали вводити єдине централізоване правління.
Загалом, протягом свого правління Тіґлатпаласар завоював Сирію, Фінікію, частково Ізраїль. У 729р. до н.е. був взятий Вавилон і Тіґлатпаласар був проголошений його царем. Ось таким було його правління.
А після його смерті недовго правив його син Салманасар V (727-722 рр. до н.е.), а потім прийшов інший син - Сарґон ІІ (722-705 рр. до н.е.). За правління останнього був захоплений остаточно Ізраїль і все населення звідти було переселено в Месопотамію. Далі було придушене повстання в Сирії та завдано остаточної поразки Урарту. Після цього розгрому Урарту перестане бути могутньою державою і поступово занепадатиме.
Лише з Вавилоном були проблеми, оскільки він повстав і відокремився від імперії. Довгий час Сарґон ІІ вів війну зним і все таки здобув перемогу.
Наступником Сарґона ІІ став Сінаххеріб (705-681 рр. до н.е.) За його правління столицею Ассирії стане Ніневія. (До цього стоицями були: Ашшур, Кальху і Дур-Шарукін.) Вавилон знову повстав проти Ассирії. Елам і Єгипет підтримали цей виступ. Згодом повстали Сирія і Фінікія.
Сінаххеріб зміг розгромити посталих, а потім пішов проти Вавилона. У 689 р. до н.е. місто було взяте і повністю зруйноване. Даний крок викликав обурення навіть серед ассирійців, оскільки було зруйновано навіть храми.
Останні роки свого правління Сінаххеріб займався розбудовою Ніневії. Там були прокладені прямі вулиці, побудовано акведук, зведено укріплені стіни. Загалом це місто стало важливим центром регіону.
Наступним царем став Асаргаддон (680-669 рр. до н.е.). Цей правитель наказав відбудувати Вавилон. Полонені вавилоняни були звільнені з рабства і поверенені додому. Продовжувалися війни. Був конфлікт з кіммерійцями, яким завдали поразки. Але найбільшою перемогою Асаргаддона було завоювання Єгипту в 671 р. до н.е. І таким чином Ассирія досягла найбільшого територіального розширення.
Ашшурбаніпал був відомий також тим, що в Ніневії була створена бібліотека, де зберігалися тисячі глиняних табличок з клинописними текстами. Знайдення цієї біліотеки археологами в ХІХ столітті мало величезне значення для істоичної науки.
Після смерті Ашурбаніпала могутності Ассирії прийшов кінець. Причинами цього були:
- постійні повстання завойованих народів
- армія перетворилася на звичайних найманців, яких цікавила лише здобич
- внутрішні чвари між самими ассирійцями.
Подібні процеси пізніше будуть і з іншими імперіями.
У 626 р. до н.е. Вавилон відокремився від Ассирії. Царем там став Набополасар, який почав війну за визволення. Невдовзі повстала Мідія (територія на півночі Ірану) і також почне вести війну проти Ассирії. Зрештою Набопаласар укладе союз із царем мідійців Кіаксаром і спільними зусиллями вони почнуть громити ассирійців.
У 612 р. до н.е. вавилоняни і мідійці здобули Ніневію і зруйнували її. Це була вирішальна перемога. Рештки ассирійців ще деякий час продовжували вести війну, але вавилоняни поступово громили їх. У 605 р. до н.е. решти Ассирії були остаточно розгромленіі.
Так припинила своє існування перша імперія.
