Крім Янінського пашалика було на території Албанії ще одне напівнезалежне утворення ― Шкодринський пашалик.
В 1756р. владу в Шкодрі захопив Мехмед-бей Бушаті. Бушаті був знатний рід Північної Албанії, який походив від Дукагіні. Султан призначив Мехмед-бея пашою в Шкодрі. Мехмед-паша Бушаті зміг припинити чвари між феодалами і забезпечив відносний спокій на цій території. Потім він почав розширяти иежі свого пашалика за рахунок Дукагінського і Ельбасанського пашаликів. Зростання його могутності стривожило Порту і в 1775р. його отруїли турецькі агенти.
Але наступником Мехмед-бея став його син Махмуд. Він продовжив політику батька. В 1785р. він вторгся до Чорногорії, але підкорити цю країну не вдалося. Далі він напав на Бератський пашалик і завоював Ельбасан. Султан оголосив Махмуда бунтівником в 1787р. і сусіднім пашам сказали негайно виступити проти його в похід. Проти його спрямували значні сили. Махмуд після перших успіхів зазнав невдачі і турки зайняли більшість пашалика. Паша сховався в фортеці Розафат.
Врятувало Махмуд-пашу повстання, яке почалося 25 листопада 1787р. в Шкодрі. Паша перейшов в наступ і турки були розбиті. Після цієї перемоги були переговори з Росією. Однак в переовори втрутилась Австрія і Махмуд-паша уклав угоду з нею про спільні дії, оскільки в січні 1788р. почалася нова австро-турецька війна. Але угоду не реалізували через вбивство австрійських дипломатів по дорозі додому. Цим скористався султан і в 1789р. він пішов на примирення з Махмуд-пашою. Останнього визнали правителем Шкодринського пашалика і головнокомандуючого всіма силами в Албанії.
Але війна з Росією завершилась і в 1792р. султан знову оголосив Махмуд-пашу бунтівником. В 1793р. почалися воєнні дії. Махмуд знову сховався в фортеці Розафат. Турки не змогли здобути фортецю і невдовзі Махмуд-паша зробив вилазку і розбив їх. В березні 1795р. султан знову визнав за пашею його повноваження.
Шкодринський пашалик фактично став незалежним. Махмуд-паша мав свою армію і флот, сам збирав податки, був віротерпимий щодо християн. Розширяв він межі своїх володінь. В 1794р. він завоював Охридський і Ельбасанський санджаки. Восени 1795р. він завоював Косово. Але спроба підкорити Чорногорію завершилася невдачею: 3 жовтня 1796р. Махмуд-паша зазнав нищівної поразки і був вбитий.
Його наступником став брат Ібрагім-паша, який правив до 1809р. і був лояльним до султана. Шкодринський пашалик втрачав свій вплив. Виступ проти Янінського пашалика завершився поразкою під Охридом у вересні 1805р. Після смерті Ібрагіма до влади прийшов його племінник Мустафа.
Мустафа-паша спробував вести напівнезалежну політику. Він деякий час відмовлявся
посилати свої війська на допомогу султану. Під час російсько-турецької війни 1828-1829рр. він спробував вести переговори з російським командуванням.
В січні 1831р. султан наказав йому залишити Охрид, Ельбасан, Дібру, Дукагін, а в Шкодру мали ввести турецький гарнізон. Мустафа-паша спробував чинити опір. Він вирушив проти великого візира Мехмеда Решид-паші. Але 3 травня 1831р. незважаючи на величезну перевагу він був розбитий біля Бабуни. Мустафа-паша втік в фортецю Розафат, де вів оборону. За посередництвом Австрії почалися переговори. Мустафа-паша капітулював, його вивезли в Стамбул, де він помер через 30 років на посаді чиновника.
Немає коментарів:
Дописати коментар