Становище на початок 1917 року
Населення Таврійської губернії – близько 2 мільйонів осіб. З них 35% становили кримські татари.
Крим став важливим для ведення бойових дій в Чорноморському регіоні:
- Наявність баз флоту
- Розміщення госпіталів
- Постачання армії на фронті
Початок революційних подій
Березень 1917 р. – загальні збори мусульман Криму в Сімферополі. Було створено Тимчасовий кримсько-мусульманський виконавчий комітет (Мусвиконком).
За словами його секретаря Алі Боданинського, головним завданням було «неухильне прагнення до організації демократичних кримськотатарських мас, прагнення до впровадження серед них свідомого і відданого ставлення до ідей загальноросійської та, зокрема, кримськотатарської революції, прагнення стати у всіх проявах кримськотатарського життя центром не директивним і керівним, а регулюючим і контролюючим».
Номан Челебіджихан (Челебі Челебієв) (1885 – 1918). Один з організаторів першого Курултаю, перший голова уряду проголошеної в 1917 році Кримської народної республіки, перший муфтій мусульман Криму. Автор вірша «Ant etkenmen!» («Я присягнувся!»), який став національним гімном кримських татар.
Джафер Сейдамет (1889 – 1960). кримськотатарський письменник, громадський діяч, один із лідерів та ідеологів національно-визвольного руху кримських татар. До першої світової війни брав участь у підпільних організаціях, що виступали проти царизму. Один з очільників Кримської народної республіки.
Діяльність кримськотатарських організацій
Виникають періодичні видання «Міллет» та «Голос татар».
Була сформована політична партія – Міллі Фірка (Milliy Fırqa – Народна партія) в липні 1917р. Провідне значення в її створенні мали Номан Челебіджіхан і Джафер Сейдамет. Було поставлене завдання створення автономної Кримської держави зі збереженням ладу між етнічними групами.
Влітку 1917р. почалося формування військових підрозділів з кримських татар.
Діяльність інших політичних сил
Ради робітничих і солдатських депутатів діяли в Криму з березня 1917 року. Керівну роль в них відігравали меншовики та есери.
Українська Центральна Рада проводила в регіоні «українізацію» окремих підрозділів, де переважали українці.
Відносини Мусвиконкому і Центральної Ради
Липень 1917 р. – переговори в Києві. Д. Сейдамет і А. Озенбашли провели зустрічі з головою УЦР М. Грушевським, секретарем міжнаціональних справ О. Шульгиним, головою Генерального секретаріату В. Винниченком.
Мусвиконком хотів підтримки у встановленні автономії в Криму від УЦР. Але останні не хотіли порушувати це питання перед Тимчасовим урядом.
Відхід від ідей автономії
На початку осені 1917 року ідея автономії стає менш популярною.
14-15 (1-2) жовтня 1917 року Мусвиконком провів з'їзд представників кримськотатарських організацій, де було прийнято скликати Курултай, який мав вирішити долю Криму.
У листопаді 1917 року відбулися вибори до Курултаю. Згідно спеціально прийнятому ним закону в них брали участь кримські татари, які досягли 20 років. Вибори проходили у п'яти виборчих округах. На Курултай були обрані 76 делегатів.
Представники місцевих земств і міських дум створили Раду народних представників 3-6 грудня (20-23 листопада) 1917р, яка виступала за збереження Криму в складі Росії.
Проголошення Кримської Народної Республіки
9 грудня 1917 року в Бахчисараї був скликаний Курултай. Головою Курултаю був обраний один із лідерів «Milliy Firqa» Асан Сабрі Айвазов.
12 грудня 1917 року була проголошена Кримська Народна Республіка.
14 грудня було прийнято конституцію республіки. Вона передбачала реалізацію кримськотатарським народом права на національне самовизначення і самоврядування. Конституція також скасувала звання та стани і проголосила рівність усіх громадян незалежно від їхньої національності або віри та рівноправність жінок і чоловіків.
18 грудня був сформований уряд – Директорія. Очолив Номан Челебіджихан.
Майбутнє півострова мало вирішитися на Установчих зборах.
Проблеми кримської народної республіки
Рада народних представників виступала проти проголошеної республіки. Це не давало можливості уряду Челебіджихана поширити владу на весь півострів.
16 грудня 1917 року кримські більшовики взяли Севастополь і розігнали місцеву раду робітничих, матроських і солдатських депутатів. Там був створений їх Військово-революційний комітет.
Почалося змагання трьох сил за контроль над півостровом.
Війна з більшовиками і падіння КНР
19 грудня 1917 року в Сімферополі Директорія та Рада народних представників уклали союз та створили об'єднаний Кримський штаб.
24 січня 1918 року їх сили направилися на Севастополь.
25-26 січня Кримська Народна Республіка зазнала поразки.
27 січня 1918 року більшовики взяли Сімферополь.
Номан Челебіджихан був схоплений і невдовзі страчений.
Джафер Сейдамет зміг втекти з Криму, після чого він налагодив зв’язки з УНР.
На початку лютого 1918 року більшовики стали контролювати територію Криму.
