Знайшов я цікаве чтиво і вирішив ним поділитися в своєму блозі. Даний матеріал отримано зі сторінки "Останній капіталіст":
Передаю текст повністю:
Колись давніше, коли економікою і фінансами я вже цікавився, але історією ще не стільки, словосполучення "індустріальна (чи промислова) революція" єдине з чим у мене асоціювалося - це масовий переїзд селян до міст... не впевнений чому так, можливо колись в радянських шкільних підручниках історії якось так загально це подавали. І от знаючи вже на той момент, що у країні найбільшому експортері агропродукції у світі - США в агропромисловому секторі задіяно лише якихось 1,5% від загального населення, а в Україні 20%, до голови приходив жарт, що можливо промислова революція в Україні ще не відбулася. :)
І воно б у мене мабуть так і залишалося на рівні якось дотепного (чи ні) жарту, якби я не почав заглиблюватися у економічну історію і з великою прикрістю для себе не виявив, що попри зовнішні ознаки індустріальної країни, в Україні дійсно не відбулися певні фудаментальні процеси, що лежали в основі індустріальної революції, які зсередини роблять країни - сучасні економічні лідери саме такими, якими вони є. І з огляду на це можна таки казати, що Україна у свому економічному розвитку відстає не на 20-30 років, як це часами подають, а на цілих 200! :(
Чи уявляєте собі життя пересічної людини у 18-му сторіччі? Порівняйте його з власним життям - між ними прірва майже у всіх аспектах повсякдення. Але якщо ви порівняєте життя цієї ж людини 200-от річної давнини до її попередника, скажімо, Неоліту (8 тисяч років тому) - різниці суттєвої нема у цьому контексті. Протягом тисячоліть люди у переважній більшості жили з землі на якій господарювали, вживали знарядь виготовлених ремеслениками локально, покладалися виключно на досвід успадкований від батьків, покращення інструментарію знарядь і власної продуктивності було дуже інкрементальним. Була невеличка частина еліт/феодалів і була вже якась міжнародна торгівля - за обсягами власне десь достатня аби рівень життя отих самих еліт був дещо вищим, аніж у решти 95%+ населення.
Індустріальна революція - найважливіша подія в історії людства мабуть від часу одомашнення людиною перших тварин і рослин. Озирніться довкола: де ви живете, чим харчуєтесь, у що вдягаєтеся, на чому пересуваєтеся, як розважаєтеся, яку маєте освіту, скільки маєте дітей... - усе це наслідки індустріальної революції. Для кращої уяви магнитуди трошки загальної статистики:
У 1750-му британська текстильна промисловість обробляла 2,5млн. фунтів бавовни, а у 1850-му вже 588млн. фунтів.
У 1720-му Британія виробляла 21тис. тон чавуну, а вже у 1806-му 260тис. тон.
У 1800-му британська промисловість отримувала від парових двигунів загалом потужностей еквівалентних 10тис. кінських сил, а лише 15 років по тому у 1815-му - 210тис. кінських сил.
Від всього лише 300 миль доріг (турнпайків) у 1706-му до 15тис. миль вже збудованих у 1775-му, рівно ж як і тисячі миль транспортних водних каналів, а на пізніших етапах і залізничних полотен.
У 1750-му доля Європи і США від загальносвітового промислового виробництва складала всього лише 23%, а у 1900-му - 85% (!)
У 1750 лише 15% населення Британії проживало у містах, а у 1900-му - 85%, тобто баланс змінився на дзеркально протилежний.
Розмір населення Англії, який був доволі сталим до цього коло 4млн., почав подвоюватися у періоди: 1740-1801 до 8.3млн., 1801-1850 до 16.8млн., 1850-1900 - 30.5млн. Населення ж Європи в цілому збільшилось зі 100млн. у 1700-му до 400млн. у 1900-му.
Разом з цим вперше в історії не тільки населення і доходи на душу почали зростати - одночасно, але й стабільно. З’явився великий суспільний прошарок знаний як середній клас.
Тож чому відбувся такий вибух продуктивності, іновацій і змін саме у 18-му сторіччі? І чому саме у Британії, яка стала найбільшою імперією в історії зі світовим економічним лідерством, котре в свою чергу перейняли США у 20-му сторіччі разом з британською суспільно-економічною моделлю? Чому саме Західна цивілізація стала домінантною силою у світі на сторіччя уперед, а не скажімо Китай, Індія чи Середній Схід? Адже у 18-му сторіччі це були принаймні рівноцінно потужні цивілізації, а за деякими показниками розвитку і технологічними ноухау навіть випереджали Європу.
Я не буду вам тут розповідати про речі які ви самі мабуть добре знаєте: і про вугілля, як джерело, яке дає в 3 рази більше енергії аніж деревина, що слугувала до цього, ані про літаючий човник Джона Кейя і подальші модифікації ткацького верстату, що підвищило продуктивність у сотні разів, ані навіть про парові двигуни Томаса Нюкомена чи Джеймса Ватта... Все це безумовно важливі винаходи, але як на мене - це лише тригери конкретних напрямків розвитку чи скажімо: послідовності розвитку тих чи інших індустрій. Не було б їх, то були б інші, змінилася б певна послідовність у розвитку подій, але результат був би той самий. Куди важливішим було загальне соціальне підґрунтя, в якому власне плідно проросли ці зерна, впавши на нього. На піску чи камені насіння не проросте.
Тож що являла собою Британія у 18-му сторіччі, чим не були інші країни на той час? У минулому тематичному дописі я писав про Реформацію у Християнстві, тож заглиблюватися знову тут не буду, але це перша дуже важлива складова комплексного підґрунтя, бо Британія була однією з країн, що тоді постала як Протестантська. Окрім цього, важливою подією була Славетна Революція 1688-го року завдяки якій Британія також постала як парламентська монархія, і прийняття Біллю про Права наступного 1689-го року, який серед іншого забороняв королю без згоди Парламенту змінювати закони, стягувати податки, утримувати армію у мирний час, а також гарантував свободу слова у парламентських дебатах, виборів, подачі петицій і вільне володіння зброєю. Цей білль і устрій, який він гарантував був дуже позитивно сприйнятий суспільством, бо резенував з шанованою тоді філософією Джона Локка - його трактатом про Природні Права.
Таким чином Реформація і Революція 1688-го за фактом позбавили Британію від концентрації влади, цензу, певних монополій і регуляцій як від Церкви так і монархії. Тож майже 100 років до початку індустріальної революції британці на відміну інших тогочасних країн прожили у мирній і правовій державі. Це достатній час аби хороше встигло сподобатися і закріпитися ментально.
Цікавим породженням такого суспільства стали клуби/товариства інтелектуалів того часу: науковців, винахідників, філософів і підприємців, що збиралися регулярно у певних місцях аби ділитися баченням суспільних та економічних викликів і ідеями щодо їх вирішення, налагоджуючи партнерські відносини споміж себе. Яскравим класичним прикладом є синергія шотландського винахідника-інженера Джеймса Ватта і англійського підприємця-інвестора Метью Бултона з Місячного Товариства Бірмінгему. Іх роль була ключовою у створенні і виробництві ефективних парових двигунів. Але насправді таких товариств по країні було сотні, а продуктивних партнерств - тисячі. Вони були генераторами поступу.
Надзвичайно важливим стало переосмислення британськими елітами у той час (парламентарів у тому числі) домінантної на ті часи у світі ідеї того, що "світове багатство є великим пирогом, і отримати більше можливо лише забравши у інших долю". Британці збагнули, що багато ефективніше створювати "нові пироги" аніж виснажувати свої ресурси у боротьбі за існуючий, чим власне займалися у ті часи інші європейські країни. Трохи оффтоп, але як бачимо деякі країни і в наш час не вибралися ментально з тієї архаїчної парадигми, до прикладу - Росія. Для британського ж уряду вже тоді було зрозумілим і важливим сприяти створенню якнайширших вільних ринків для обміну товарами, капіталом, ідеями. Парламент усіляко підтримував підприємництво і приватну ініціативу, що були творцями нових благ.
До прикладу проблема "британського бездоріжжя" (так-так, і таке словосполучення колись існувало :) ) було вирішено наданням права на побудову приватних платних доріг - турнпайків, які підприємці і інвестори будували в першу чергу для сполучення своїх підприємств: як з постачальниками сировини з одного боку, так і ринками збуту з іншого, але в процесі за помірну плату надавали можливість користуватися ними усій країні. В подальшому інфраструктурне покращення так само з допомогою приватного сектору відбувалося за рахунок побудови водних каналів, що були в рази ефективнішими транспортними артеріями, а згодом і залізниць. Лише доріг-турнпайків таким чином було побудовано коло 25тис. км(!) - інфраструктурна сітка, що поєднала країну у єдиний великий вільний ринок. Порівнюючи скажімо з історичним конкурентом і найближчим переслідувачем - Францією, де правлячий монарх і його уряд також намагалися будувати дороги, але збудували не тільки менше (у двічі більшій за населенням і територією країні), але й будовані дороги сполучали в основному військові об’єкти, а не торгові - у процесі стратегічного планування "розподілу єдиного пирога".
Говорячи про тогочасну Францію, вартує мабуть тут принаймні згадати безуспішні намагання братами Перріє - представниками "придворної Академії наук" скопіювати і покращити паровий двигун Ватта для закачування води до Парижу. Прийшлося купувати в Англії. У бажанні одноосібно контролювати "пиріг" французький монарх і придворна академія монополізували в країні право на наукові винаходи, усі з яких перед втіленням мусіли бути дослідженні і дозволені до вжитку. Ця бюрократична рутина неймовірно сповільняла технологічний розвиток на роки, а часами й десятиліття. Франція до сих пір повною мірою так і не наздогнала Британію. :)
Звичайно ж неможливо тут не згадати і про славетний Британський флот. У той час, коли інші країни посилювали і утримували все більші армії для захисту і захоплення земель, Британія на власні доходи будувала кораблі: як для транспортування і розширення ринків, так власне і для захисту цих торгових шляхів. Цікавий фан-факт: фортифікована Англійська гавань на Антігуа, яку я навідував :) , надавала природній захист і можливість британцям утримувати весь рік свою флотилію у Карибському басейні. В той час як французькі кораблі були змушені повертатися додому у сезон ураганів. З подібних тактичних пазлів і складався британський успіх в процесі розширення власних ринків і створенні "нових пирогів", критичним фактором став саме флот - наймогутніший від 18-го сторіччя аж до часу Другої Світової.
Невипадково мабуть, що США, переймаючи британський досвід і успадковуючи статус наймогутнішої економіки світу також створили неперевершений флот, хоч звісно з розвитком авіації його значення дещо зменшилося, але не суть потреби розширення і захисту власне ринків.
Хтось вважає Індустріальну революцію триваючим процесом, інші ділять на Першу ("парову"), Другу("електричну"), Третю ("комп’ютерну") і Четверту ("інформаційну") в часи якої живемо, революції. Звісно, що усіляка фундаментальна зміна несе з собою також і нові виклики та проблеми, рівно ж як мусимо розуміти що Перша Індустріальна успадкувала багато існуючих проблем від феодалізму і колоніалізму, але навіть Фрідріх Енгельс, що написав у 1844-му книгу "Положення робочого класу в Англії", якою був дуже вражений Маркс і яка надихнула останнього на власний блуд у творчості :), вже у 1894 під час Другої Індустріальної визнавав, що проблеми описані ним тоді - вже великою мірою вирішені.
Тож можна безкінечно аргументувати і контраргументувати безліччю позитивних речей на негативні, але якщо взяти до уваги лише один факт того, що до цієї революції середня тривалість життя людини тисячоліттями коливалася довкола 35 років, а зараз у постіндустріальних країнах маємо цей показник близький до 75 років, то скажіть мені чесно, якби я вам запропонував замість одного життя прожити два і ще трошки... скільки усіляких життєвих негараздів ви були б готові стерпіти на заміну? Так отож. ;)
Немає коментарів:
Дописати коментар