понеділок, 27 травня 2019 р.

Зе-булінґ або ласкаво просимо до Зеленоросії

Не пройшло й тижня після кенгурації, а в Рівному відбувається затримання учасників акції протесту проти нового "президента". Все в традиціях Скрепостану. Як швидко змінилася держава, хіба не так? Хриплий, звісно, сказав, що він проти таких дій, але вірити йому ― себе не поважати. Я вам нагадаю, що Зек в листопаді 2013 року казав, що аплодує учасникам Євромайдану. Через пару днів відбулася "кривава йолка"... Це так, трохи історії вам.

Та блоґ не про це, а про прибічників Гідранта. Одна з затриманих, Даша Коц, написала йому коментар: 👇
Реакція зе-коментаторів не забарилася: 👇

А ще ображаються на те, що їх називають "зебіли". І це ще не найгірше, що це бидло писало.

Подивіться яких екземплярів там знаходять. Взято із сторінки "Анатолій Штірліц":
А тепер дивимося на коментаторшу, ім'я якої підкреслене:
                                                 👇


Та це ж справжня вата! Але серед горезвісних 73% більшість такі. Ось вам ще для прикладу: 👇

Найкраще описав все це зе-безумство ось цей твіт:
Так, саме це й нагадує. Тупа біомаса накинулася на людину, бо вона вийшла з плакатом проти їхнього хриплого ідола. Варто було написати коментар ― і тони словесного поносу від зе-ботів наповнили соцмережі. Зебіли так схожі на вату, яка готова порвати будь-кого за свого фюрера. А тепер в них з'явився аналог в Україні.

Цікаво, а звідки ж прийшло все це бидло в коментарях. Звісно, є й "ольгинці", але багато з них живуть тут, в Україні. Що про них можна сказати? А згадайте кінець 2013 - початок 2014 року. Скільки тоді фанати Хама писали всякого лайна проти Майдану. Ну пригадайте всі ці "ідітє работать, біздєльнікі", "пічєнькі ґасдєпа", "заґаділі Кієфф", "ані всє праплачєниє", "батя, я стараюсь" і тому подібне. А вони ж нікуди не ділися. Просто принишкли на деякий час. Тепер на хвилі ейфорії вони готові рвати п'яту точку за нового "батю".

Ой правий був Головний Отаман з приводу "українських гнид".

Що таке дефолт? Актуальне в наш час питання

Тут головний спонсор нової "незлочинної" влади говорить, що Україні треба проголосити дефолт. Враховуючи той факт, що більшість населення не знає значення цього слова, йому можна спокійно говорити, що "то не так вже й страшно". 

Для тих, хто не знає ― дивіться 👇

А ось вам ще: 👇

То як вам перспективи? Готові до міжнародної ізоляції? До урізання соціальних виплат? А прибічники "долара по 8" можуть до своєї улюбленої цифри домалювати нулик, спочатку один ― а там і більше буде. Готові до Венесуели чи Зімбабве? Буде вам тоді зубожіння реальне, а не таке, як при "злочинній владі". 

Наведу трохи думок з цього приводу. 


Навесні 2014 пограбованій янучарами Україні справді можна було б оголосити дефолт. Причому не лише по зовнішнім, але й по внутрішнім боргам. Провести грошову реформу, роздати населенню по 100 нових гривень і почати життя спочатку.

Це якби у нас не було російської анексії Криму і ми не потребували б так критично зовнішньої допомоги. Але російська загроза була і вона швидко переросла у відкриту агресію на Донбасі.

Саме тому уряд Яценюка і в.о. президента Турчинов не могли собі дозволити такої “розкоші” як дефолт. Натомість вони були змушені звертатися за допомогою до тих, у кого були ресурси опиратися зовнішній агресії – до олігархів України. І Ігор Коломойський був найрішучішим із них. Ахметов виставив поперед себе Таруту. Начебто були й пропозиції Пінчуку та Ярославському…

Після стабілізації лінії фронту на Донбасі міністр фінансів Наталка Яресько провела реструктуризацію боргів України перед зовнішніми кредиторами. Так, її умови виявилися не настільки вигідними для України, як нам би хотілося і на що ми насправді заслуговували як жертва агресії, але кредитори виявилися невблаганними. Не в останню чергу й тому, що частиною зовнішнього боргу України анонімно володіли ті ж самі янучари…

І тоді теж проголошення дефолту замість реструктуризації обвалило б усю нашу зовнішньополітичну й безпекову стратегію, позбавило б нас союзників, унеможливило б програму реформи армії й переозброєння і припинило б європейську інтеграцію.

А пропонувати дефолт вже сьогодні, як пропонує олігарх Коломойськвий президенту Зеленському, можна лише з метою прискорити капітуляцію. Якщо це станеться, то нагадуватиму анекдот про Чапаєва, який майже доплив до протилежного берега, але втомився і… поплив назад  🙁


Олігархам важливо скупити все, що залишилося від українських активів - від землі до державних підприємств - задешево. Тому дефолт - кращий спосіб для їхнього збагачення і закріплення впливу на майбутнє країни. Після дефолту Україна остаточно перетворитися на пострадянську «недодержаву», про європейські перспективи якої можна буде забути і якою володітимуть кілька хижих сімей. Не випадково Коломойський в своєму інтерв'ю закликає Зеленського "не слухати Захід" і лякає зниженням рейтингу. Так, олігархам об'єктивно вигідний дефолт, саме тому їм і потрібен був слабкий, некомпетентний і підконтрольний президент на Банковій.

Українському народові доведеться заплатити за дефолт сповна. Якщо 73 відсотки виборців Зеленського були інструментом для здійснення олігархічних планів, так наслідки їх здійснення відчують на собі всі 100 відсотків українців. Падіння курсу національної валюти, зникнення продуктів і товарів, різке скорочення кількості робочих місць, затримки з виплатами пенсій і зарплат, соціальний і політичний хаос - і все це при наявності в країні достатньої для конфліктів кількості зброї на руках у населення. Різке зубожіння мільйонів українців може привести не тільки до масового виїзду з країни, а й до серйозних заворушень соціального характеру. Ми не знаємо, як в цій ситуації поведуться силові структури у різних регіонах України і чи не призведе різновекторність їхньої реакції до реального розколу країни і її подальшого зникнення з політичної карти сучасного світу.

Політикам варто врахувати всі ці трагічні наслідки відмови від співпраці з Заходом – все ж таки, вони теж українці і саме вони, а не олігархи, будуть відповідати перед народом за зраду України. Але перший, хто повинен зрозуміти небезпеку того, що може статися в разі оголошення дефолту - це новий президент України.

От вам корисна інформація. Думай...те.

Коментарі до нового українського правопису

Кабінет Міністрів 22 травня 2019 року, схвалив нову редакцію українського правопису, замінивши застарілу версію 1992 року.

Нарешті це сталося. Я не раз в цьому блозі писав про те, що потрібно змінити в нашому правописі деякі нав'язані нам багато десятиліть тому речі. І от це сталося. Що ж нового?

Із повною версією змін можна познайомитися тут, а я розкажу вам чому це необхідно було змінити. 

Нарешті слова давньогрецького походження, в яких була буква "тета" стали писати через "т", а не "ф". Я про це колись писав цілий блоґ. Там все пояснено детально. Тому тепер не буде неправильним, коли писатимемо слова "міт", "маратон", "аритметика", "патос", "етер" та інші подібні слова.

Стане більше букв "г" і "ґ" в словах, зокрема іноземного походження. Про незаслужено викинуту з українського алфавіту букву "ґ" я колись робив публікацію. Радує, що тепер старатимуться передавати букву "h" як "г", а "g" ― як "ґ". Це правильне рішення. Часто я читав діаспорні видання і там завжди так передавалися слова. Це в нас перекладали не з оригіналів, а з вже готових московських перекладів. Тому й часто там де має бути "г" в нас пишуть "х", де "ґ" ― "г". Але досить вже підлаштовуватися під самі знаєте кого. В нас є відповідні букви для передачі "g" і "h". Так що не боїмося писати "гостел", "гобі", "лайфгак", "гокей", "Г'юстон" та ін.

З приводу таких слів, як "проєкт", скажу, що тут просто наблизили його написання до оригіналу. Бо це слово походить від латинського projectus [проєктус]. Тому так буде правильніше. Зрештою, всі ж пишуть "траєкторія" ― і нічого з ними не сталося.

Нарешті розібралися з цим написанням букви "й" перед йотованими літерами. Як же надокучали мені всі ці "фойє", "конвейєр", "Майямі", "Сойєр" та інші. Для чого писати так, коли "й+а=я", "й+е=є", "й+у=ю"? Навіщо нам тоді ті літери? Завдяки новому правопису можна писати "фоє", "конвеєр", "Маямі", "Соєр" та інші слова без зайвої літери "й".

Тепер про передачу латинських дифтонгів au і eu. Оскільки я вчив колись латинську мову, то пам'ятаю, що вони читаються як "ав" і "ев" відповідно. Тому нічого дивуватися таким словам, як "авдієнція", "авдиторія", "лавреат", "павза".

Також буква "и" стане повноцінною ― тепер будуть слова, які починаються на цю літеру. Нічого поганого я в цьому не бачу. Плюс, в деяких словах в родовому відмінку буде стояти "и" замість "і", як було колись. 

Ось такі мої думки з цього приводу. Тому немає чого боятися змін до правопису.

Так носієм чого там є народ?

Є в Конституції України стаття 5, де є такі слова: Носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ. Народ здійснює владу безпосередньо і через органи державної влади та органи місцевого самоврядування.
Хотілося б що все так і було, але насправді все ось так: 👇
Так, ви не помилилися, все насправді так і є. І не треба казати про матюки ― по-іншому цього ідіотизму не передати. 

Не вірите написаному? Ну тоді подивіться на перший тиждень після кенгурації БлаЗеня. Як вам "нові обличчя"? Чогось вони якість не нові, а дуже сході на вигнаних 5 років тому ригів. І на меті в них помста за все ― за Майдан, за декомунізацію, за українізацію, за рух до Європи. І це все завдяки вам, 73-х відсоткова зелень. Навіть не знаю скільки ми будемо відновлюватися від наслідків вашої тупості...

понеділок, 20 травня 2019 р.

Доборолась Україна... (думки після кенгурації)

Саме словами Шевченка "Доборолась Україна до самого краю" назву я цей блоґ. Сьогодні сумний день для нашої держави ― обрали блазеня президентом.

От вам і "мудрий нарід" ― обрали президентом того, хто півтора десятиліття насміхався над "тупими хахлами". Ну за це ж на Московії добре платили. То цим голосуванням 73% типу погодились з ним? Звісно ж погодилися, нешановні зе-фанати. Чи може називати вас "зеленороси"? Гріш вам ціна, якщо ви обрали це своїм президентом: 👇

Тепер посміємося... І з нас посміються на міжнародній арені. Тепер зрозуміло, що "мудрий український народ" ― це вигадка.
Готуйтеся до появи нових сумних пісень "про трагічну долю народу", правда в жодній з них не згадають в чому ж  справжня причина тих бід. 

Перші тривожні нотки були тоді, коли публікували соцопитування про те, що в Україні 58% позитивно ставиться до Московщини. Я до виборів вважав ці дані перебільшенням. Тепер в них не сумніваюся. А от ще трохи свіжої соціології:
https://www.uaportal.com/ukr/news/ukraintsi-jdut-na-zdachu-suverenitetu-putinu-gnityuchi-pidsumki-opituvannya.htm?fbclid=IwAR3L2XfBt4mVU1mvWwFRnymZ1M5k20bZ9v6rexT2_V4bwykfxfLjaQkL28M

Сто років тому народ всадив ножа в спину українській державності заради маячні "дєдушки лєніна" про "пролетарську солідарність", "грабуй буржуїв і куркулів" та інші вигадки. В наші часи зрадили державу за байки про "долар по 8", "зарплата 4000 баксів", "посадити всіх корупціонерів". Перші дорого заплатили за свій вибір. А як будемо розплачуватися за помилку ми?

Таке відчуття, наче знову опинився в 2010 році. Знову антиукраїнський президент, а українофоби вже не ховаються. Ось як відзначили прихід Зе у Харкові: 👇
А от що було в Києві: 👇
Вигнані риги повертаються в Україну. Реванш йде повним ходом ― дякуйте глядачам екрана.

Найкраще описано все це безумство, що відбувається в наші часи, тут:   👇
Бо, бачте, більшість "втомилася від війни", а також від "зубожіння". Від якої ще війни? Від тої, що була локалізована "злочинною владою" далеко на сході щоб більшість України її не відчувала. Так від чого ж вони "потомилися"? Напевно, втома настала від бухання пива по генделиках ― от і піднявся народ проти "злочинної влади". А про "зубожіння" найчастіше можна було почути в публікаціях, написаних з новеньких смартфонів. Якесь таке "зубожіння". 

Такі от мої думки про те, що відбувається зараз. Не знаю, чого чекати в майбутньому, але на хороше я вже не сподіваюся...

неділя, 12 травня 2019 р.

Нова версія поєдинку Обі-Вана Кенобі і Дарта Вейдера

Нещодавно вийшов ремастер сцени дуелі з четвертого епізоду "Зоряних війн". Обі-Ван Кенобі і Дарт Вейдер зійшлися в бою. В цьому фанатському відео все виглядає дуже ефектно в порівнянні з оригіналом. Ясно, що в 1977 році таке б не зняли через брак технологій. Але, як відомо, епізод "Нова надія" зазнав найбільшу кількість редагувань за останні десятиліття. Існує кілька версій того фільму. А чом би не добавити цю сцену в нове видання фільму ― це зробило б його ще кращим. 👇

вівторок, 30 квітня 2019 р.

Звідки взялися ті 73%?

Знайшов сьогодні відповідь на це питання я тут: 👇

Як на мене, це вірні розрахунки. Ось текст:

Знову про відсотки. Математика. Інше - завтра. Отже, є 73%. Вони люблять казати/писати, що 25% - насправді 15%, а то й 5%. Себе вони не рахують. Я їх порахував. Дивіться: 57% наших громадян позитивно ставляться до Росії. Припускаю - ці 57% входять у 73%. Також згадаємо: 60% не прочитало за минулий рік жодної книжки. Увага: 57% прихильників Росії входять у 60% тих, хто не читає книжок. Таким чином, тих, кому держава Україна і її розвиток пофіг - 60%. І вони стовідсотково виборці Зеленського. Проте лишається 13 % (73-60), яким Україна не пофіг, проте вони зациклилися на прізвищі "Порошенко". Це 13% із 73% зараз активні в ФБ. Це їм прикро за вибір - і вони намагаються всіляко опустити 25%, яких насправді таки 25. Що маємо? 60 % похуїстів (книжок не читають, Росію ворогом не бачать) і 13% ображених. Знову увага: 25 - більше ніж 13 майже вдвічі! Отже, 25% - таки активна, небайдужа, критично мисляча більшість. 13% - меншість, яку хтось образив. Невдахи, які себе не реалізували від 2014 року. Вони просто сіли на хвилю 60% виборців, які на державу Україна клали болт.