Переглянули ми фільм "Захар Беркут", тому можна поділитися міркуваннями з приводу нового українського фільму. Ось мої враження відразу ж після перегляду 👇
Як відомо, знято за однойменним твором Івана Франка, але тут додано багато чого нового. Постараємося розглянути детальніше. Заздалегідь попереджаю, що буде багато спойлерів. Починається все з красивих карпатських краєвидів. Захар Беркут, якого зіграв Роберт Патрік, навчає своїх синів. Після цього відразу ж показують вже дорослих синів. Надворі вже 1241 рік, але в селі Тухля не знають, що в світі твориться. Втім, це й не дивно, враховуючи той факт, що в ті часи інформація до віддалених поселень довго доходила. Тому й було б добре все у тухольців, якби не боярин Тугар Вовк, якого зіграв Томмі Фленаґан. Як типовий феодал він хоче зробити жителів Тухлі своїми підданими, Але громада села цього не хоче. Тому й виникають певні конфліктні ситуації.
Захар Беркут
Тугар Ворк
Щодо самої Тухлі, то там за сюжетом фільму проживають язичники, в яких чомусь доволі часто зустрічаються християнські імена. Скоріш за все, не догледіли автори фільму. Як і у творі Івана Франка, біля села є великий кам'яний ідол. Але на відміну від оригіналу, село знаходиться на схилі гори, а не в долині. На самій горі знаходиться озеро, яке відгороджене від села дерев'яною дамбою. А над цією дамбою стоїть той ідол.
Сини Захара Беркута - Петро і Максим
Сини Захара направляються провідниками на полювання боярина. Під час цього молодший з них, Максим, рятує дочку боярина, яку звати Мирослава. Ну і як можна здогадатися, починається у фільмі і любовна лінія. Тугар Вовк само собою проти, але вони зустрічаються таємно.
Мирослава і Максим
Але все це порушується появою "демонів на конях", як прозвали місцеві жителі монголів. Сини Захара відправляються в розвідку. Під час цього вони звільняють полонених, серед яких був Богун ― доволі яскравий персонаж всього фільму. По ходу сюжету з'ясується, що його сім'ю вбили монголи і він прагне помститися їм. Під час цього був вбитий син хана. Але разом з тим, мати Максима і Петра отримала смертельне поранення.
Богун
Після цього з'являється монгольський командир, який тепер прагне за будь-яку ціну помститися за смерть свого єдиного сина. У Франка такого не було, але в принципі такі додавання до сюжету виглядають доволі добре. Бурунду після того хвилює найбільше не похід на захід, а особиста помста. Тому його воїни починають палити навколишні села щоб дізнатися звідки були вбивці.
Хан (той, що без шолома) і його компанія
І тут Тугар Вовк стає на бік ворога. Вважаючи, що здавши хану Тухлю, він зміг би врятувати свої володіння. І хоча боярин допоміг хану влаштувати засідку на загін тухольців, під час якої багато з них загинуло, Максим, Петро і Богун змогли вирватися. А допомогла їм в цьому Мирослава, яка покинула свого батька. Після цього хан говорить, що їхня домовленість вже не в силі. Урок всім зрадникам, скажімо так. Після повернення Петро Беркут помирає через те, що хан поранив його отруйною стрілою. Але загроза з боку монголів нікуди не поділася, тому громада Тухлі збирається на раду. На ній Захар та Максим виголошують промови, після яких люди вирішують боротися. Вирішено було заманити монголів до дамби, а потім скинути на неї кам'яного ідола, після чого ворога б змило водою. Прикриваючи відступ з Тухлі Максим потрапляє в полон. Монголи продовжують наступ і біля дамби відбувається вирішальна битва.
Слід зазначити, що бої поставлені в фільмі добре. Екшн нормальний в даних епізодах. Незважаючи на великі втрати тухольці повалюють зрештою ідола, який руйнує дамбу. Монгольське військо змите, залишилися в живих тільки хан, двоє його воїнів, Тугар Вовк і полонений Максим, бо вони заховалися на високому камені. За цим спостерігають Захар Беркут, Мирослава і Богун зі скелі. Хан наказує боярину вбити Максима, та він навпаки звільняє його від мотузок і вбиває двох монголів. Хан вбиває Тугара, після чого вступає в двобій з Максимом. Після напруженого поєдинку Максим перемагає. У фіналі поранений Захар Беркут помирає на руках рідних і земляків. Після чого можна почути цитату з твору Івана Франка: "Чим ми побідили? Чи нашим оружжям тілько? Ні. Чи нашою хитрістю тілько? Ні. Ми побідили нашим громадським ладом, нашою згодою і дружністю. Уважайте добре на се! Доки будете жити в громадськім порядку, дружно держатися купи, незломно стояти всі за одного, а один за всіх, доти ніяка ворожа сила не побідить вас. " Ось такий фільм був знятий. Я вважаю, що так і варто знімати подібні фільми. Бо після провального фільму "Крути-1918" в мене були побоювання, що знову можуть зіпсувати такий перспективний сюжет. Але мої побоювання виявилися марними і фільм перевершив всі сподівання. Все, що треба є: хороший сюжет (актуальний, до речі, для наших часів), цікаві персонажі, добре поставлені бойові сцени, сюжетні повороти та інше. Тому, ще раз можна подякувати авторам фільму за їх твір. А від себе додам, що цей фільм варто переглянути.
Немає коментарів:
Дописати коментар