вівторок, 7 серпня 2018 р.

Як ми сприймаємо деякі історичні події

На просторах соцмереж я знайшов ось таку картинку:
А знаєте що найбільше мене здивувало в цій світлині? Ні, не сам факт того, що український мігрант використовує синьо-жовтий прапор. В діаспорі українські символи поважалися, на відміну від совкової України. А дивують мене сучасні коментарі, такі як "він учасник імперіалістичної агресії проти народу В'єтнаму". Такі коментарі яскраво демонструють, що наше суспільство ще й досі не позбулося повністю комуняцького бачення історії. А що ж було насправді в Південно-Східній Азії?
Сталося так, що в результаті війни В'єтнаму за незалежність 1946-1954 років утворилося дві держави — Демократична Республіка В'єтнам (ДРВ) на півночі і Республіка В'єтнам (РВ) на півдні. Фактично відбулося як в Кореї, але була одна відмінність — ці дві держави були визнані за результатами Женевських угод 1954 року.
Невдовзі ДРВ почала підтримувати комуністичних повстанців в РВ посилаючи їм припаси та "іхтамнетів". Так почалася довга боротьба. Враховуючи, що холодна війна йшла повним ходом кількість учасників конфлікту невдовзі стала чимала. Уряд РВ звернувся за допомогою до США і, як відомо, вони допомогу надали. Це ж зрештою законне право керівництва держави просити про військову підтримку від інших держав. Так що тут фактично йшла війна між двома ворожими блоками холодної війни.
На жаль керівництво Республіки В'єтнам було корумпованим і постійно там були чвари за владу. Це тільки зменшувало його підтримку і робило В'єтконґ сильнішим. Якось США не дуже намагалися втрутитися в їхні розбірки і боротьбу за владу. Втім, таке трапилося в Афганістані, коли комуняки ліквідували Хафізуллу Аміна, який, до речі, і запросив "обмежений контингент" для своєї підтримки — не дуже допомогло.
А чим завершився конфлікт в Південно-Східній Азії всім відомо. Комуністичний блок здобув перемогу. Мир в цьому регіоні не настав бо продовжилися конфлікти за сфери впливу між Москвою і Пекіном. Але ми вже занадто відхилилися від початкової теми.
Тому досить сприймати на віру все те, що писали "савєцкіє учєбнікі". Так, міфи, які вони вбили в голови, ще й досі тримаються там. Даний випадок тільки це підтверджує.


Немає коментарів:

Дописати коментар