середа, 8 червня 2016 р.

Трохи про недавню розмову з європейською ватою

Кілька днів тому в України з'явилася офіційна сторінка в Twitter. Ось вона: 
Перший твіт там був такий: 
Дякуємо, Канаді і Польщі за те, що вони були першими націями, що визнати нашу незалежність в 1991 році! Як щодо того щоб стати нашими першими послідовниками в 2016 році?
На цей твіт відгукнувся якийсь користувач з Греції. Я його не знаю і не бажаю дізнатись більше. Ось його сторінка: https://twitter.com/bilibidon
Він написав свій коментар і з цього почалася наша дискусія. Її можна прочитати за ось цим посиланням: https://twitter.com/Ukraine/status/738295460679520256
А для зручності я зробив скріншоти тієї розмови. Розмова була англійською мовою. Біля скріншотів я буду писати переклад. Ну що ж, почнемо нашу розповідь.

Скріншот №1. 

Грек: Якщо незалежність - це добре, чому ви не даєте її Донбасу? 
Я: Не втручайтесь в наші справи, якщо не розумієте. Ми не радимо Греції міняти свою політичну систему.

Скріншот №2
Грек: Не відповідайте на твіт, якщо не розумієте. Хто щось говорив про "зміну політичної системи"?
Я: Можливо, я не вірно сформулював речення. Ми не радимо вам віддавати ваші території. Зрозуміло?
Грек: Я думаю, що це була хороша порада ніж вести далі громадянську війну.
Я: Ні, це не варіант. І це не громадянська війна в моїй державі. Це спонсорований Московією сепаратистський бунт.
Грек: Навіть гірше, якщо ви не визнаєте це громадянською війною. Ви не надаєте іншим людям незалежності.

Скріншот №3
Я: Ми не визнаємо цей бунт громадянською війною. І чому це ми повинні давати їм незалежність? Це наша територія.
Грек: ЛОЛ, незалежність для нас, не для них.
Я: Для кого незалежність? Яка причина? Незалежність для нас, бо ми нація. Ми живемо на цій землі. А "вони" хто такі?
Грек: Ти скажи мені.

Скріншот №4
Я: Вони нащадки переселенців з Московії, заселених на місце знищених під час Голодомору 1032-1933 років українців.
Грек: Так вишліть їх назад.
Я: Ми не проти того щоб вони повернулися на історичну батьківщину. Ми ніколи їх не зупиняли в цьому. Хай повертаються додому.
Грек: Еммм, Київ теж їх історична батьківщина.
Я: Неправильно. Формування їх нації було за багато сотень кілометрів на північний схід від Києва.
Грек: ОК. Тепер новопідоросія формується за сотні кілометрів н південний схід від Києва.
Тут я не можу не вставити коментаря з приводу таких висловлювань грека. Демонструє повне не знання хоч елементарного в історії. Їх що нічому не вчать? Не знає він напевно, що нації формуються протягом століть, а не за кілька місяців. І їх не здатні сформувати жодні зовнішні сили, тільки самі вони здатні на це. Але давайте рухатись далі.

Скріншот №5
Я: Напевно, тобі подобаються наші сепаратисти. Мені цікаво, що ж ти будеш робити, якщо в твоїй країні таке станеться? Теж закликатимеш дати їм незалежність?
Грек: Звісно! Якщо, наприклад, південь захоче відділитись від півночі, ми не будемо їх вбивати за це. Нехай отримують своє.
Я: Ти не знаєш, якому ворогу ми протистоїмо. Радій, що тобі не довелося протистояти підлим москалям.
Грек: Я радий, що благородні нацисти підтримують твою країну.

Скріншот №6
Я: Що за "благородні нацисти"?
Грек: Нацисти та ісламісти, говорить "Правда"... "New York Times"
Я: Це колишні борці за незалежність Чечні. Ворог мого ворога - мій друг. Ти чув про такий принцип?
Грек: Ну що ж, вибирайте собі друзів...
Я: Так і буде.

От така виявилась наша дискусія. Тут я не все опублікував окремі гілки твітів. Зрештою там немає нічого суттєвого. Грек продовжує розказувати, як він готовий позбутися власної держави "тільки б все було тихо й мирно", а я раджу запастися йому білим прапором, оскільки йому це підійде якнайкраще. Жаль, що я не сказав йому, що від таких слів цар Леонід в могилі перевертається. Але такому, по ходу, на це було б байдуже.

От таким було спілкування в мене. Ясно, що все це безрезультатно. Ні в чому я його не переконав. Та й не треба мені це. Просто дізнався трохи про деяких пересічних жителів ЄС. Невже там всі такі слабаки, для яких немає значення власна держава, що вони готові позбутися її? Невже довгі десятиліття миру після Другої світової розучили їх цінувати те, що мають? Не знаю, що й про це казати. Щось мені підказує, що таких як цей грек не мало в Європі. І це погана тенденція.

Ця розмова давно завершена. Можливо, будуть ще подібні. Тоді дізнаюсь трохи більше я. А поки опублікую те, що вже маю.

Немає коментарів:

Дописати коментар