Знайшов сьогодні я цікаву статтю в журналі "Визвольний шлях" за 1951 рік, номер 9. На сторінці 32 в статті, автором якої є А.К.Супрун, під назвою "Глечики" є один цікавий діалог.
— А ви читали статтю росіянина Федотова?
— А що він там пише?
— Пише, що російська імперія розпадеться на національні держави.
— Це ми й без нього знаємо і самі про це стараємось.
— А ще Федотов каже, що російському народові без імперії буде навіть ще краще.
— Ми також так думаємо.
— Однак він пише, що малим народам буде багато гірше в своїх малих державах, як у російській імперії.
— Ов? А то чому?
— Він пише, що найкраще було б жити малим народам у федерації з Росією, так як колись жили малі народи в Австро-Угорській імперії.
— А чого ж тоді оті малі народи не схотіли довше жити в тій федерації?
— А тому — пише Федотов — "що в наші часи народи живуть не розумом, а пристрастями. Вони воліють різанину і голод під власними прапорами".
— Он як. Хто ж навчить тоді ці "бідні" народи розуму такого, як у Федотова, щоб вони покинули власні прапори й пішли за федерацією з Росією?
— Я думаю, — відповідає перший, — що самі українці можуть навчити нас цього розуму. Бо в нас і тепер "дураков хватає" і однодумців Федотова можна знайти і без "свічки в руках". Малороси находяться ще й тепер.
Так що, як бачите, в "мишебратства" давня історія. На жаль, ще немало таких залишається в нашому суспільстві.
